1
00:00:24,709 --> 00:00:29,626
ОТРУТА
2
00:00:37,501 --> 00:00:39,209
Я повертався додому опівночі.
3
00:00:40,376 --> 00:00:43,126
Коли я під'їхав до бунгало,
я вимкнув фари,
4
00:00:43,209 --> 00:00:46,168
щоб світлом не розбудити Гаррі Поупа.
5
00:00:46,251 --> 00:00:48,209
У нього в кімнаті світилося.
6
00:00:48,709 --> 00:00:50,459
Я піднявся на ґанок,
7
00:00:50,543 --> 00:00:53,126
рахуючи сходинки,
щоб не зробити зайвий крок
8
00:00:53,209 --> 00:00:55,501
і не оступитися вгорі.
Один, два, три, чотири.
9
00:01:00,876 --> 00:01:03,543
Я прочинив двері
й зазирнув у кімнату Гаррі.
10
00:01:04,043 --> 00:01:07,043
Він був у ліжку. Не ворушився
і не повернув голови.
11
00:01:07,126 --> 00:01:09,334
Та я почув його ледь чутний шепіт…
12
00:01:09,418 --> 00:01:10,293
Допоможи.
13
00:01:10,376 --> 00:01:11,209
«Допоможи?»
14
00:01:14,334 --> 00:01:16,418
Я штовхнув двері й зайшов у кімнату.
15
00:01:16,501 --> 00:01:17,334
Стій.
16
00:01:17,418 --> 00:01:19,209
«Стій?» Я ледве розчув його.
17
00:01:19,293 --> 00:01:21,751
Схоже, йому надзвичайно важко говорити.
18
00:01:22,251 --> 00:01:23,626
- Допоможи.
- «Допоможи?»
19
00:01:24,126 --> 00:01:25,501
Що сталося, Гаррі?
20
00:01:25,584 --> 00:01:27,709
Роззуйся.
21
00:01:28,459 --> 00:01:29,876
«Роззутися?»
22
00:01:30,418 --> 00:01:33,376
Я згадав, як Джордж Барлінг
отримав кулю в живіт,
23
00:01:33,459 --> 00:01:35,126
як він сперся на ящик,
24
00:01:35,209 --> 00:01:37,918
і щось бурмотів про японського пілота,
25
00:01:38,001 --> 00:01:41,043
так само через силу
майже пошепки, як зараз Гаррі.
26
00:01:41,126 --> 00:01:42,918
Потім Джордж Барлінг зігнувся
27
00:01:43,418 --> 00:01:44,251
і помер.
28
00:01:45,043 --> 00:01:46,043
Роззуйся.
29
00:01:46,751 --> 00:01:47,834
«Роззуйся».
30
00:01:49,918 --> 00:01:52,501
Я нічого не розумів, але не сперечався.
31
00:01:59,334 --> 00:02:01,043
- Що таке, Гаррі?
- Не торкайся.
32
00:02:03,709 --> 00:02:06,751
Він лежав на спині,
на дві третини під простирадлом.
33
00:02:06,834 --> 00:02:09,209
У смугастій піжамі він сильно пітнів.
34
00:02:09,293 --> 00:02:11,626
Я спітнів, але не так, як Гаррі.
35
00:02:11,709 --> 00:02:13,543
Обличчя вологе, подушка мокра.
36
00:02:14,043 --> 00:02:15,334
Нагадувало малярію.
37
00:02:15,418 --> 00:02:16,793
- Що таке, Гаррі?
- Крайт.
38
00:02:16,876 --> 00:02:17,751
- Що?
- Крайт.
39
00:02:17,834 --> 00:02:19,168
- «Крайт»?
- Змія.
40
00:02:20,376 --> 00:02:22,126
Вона тебе вкусила. Давно?
41
00:02:22,209 --> 00:02:23,043
Ні.
42
00:02:23,126 --> 00:02:23,959
Що?
43
00:02:27,584 --> 00:02:28,793
Ще не вкусила.
44
00:02:30,834 --> 00:02:33,084
Це мене збентежило.
Я підозріло глянув на Гаррі.
45
00:02:35,001 --> 00:02:37,793
Крайт на животі. Спить.
46
00:02:40,459 --> 00:02:42,376
Я відстрибнув. Не стримався.
47
00:02:42,459 --> 00:02:45,126
Я вирячився на живіт і на простирадло.
48
00:02:45,209 --> 00:02:47,584
Було неясно, чи під ним щось є.
49
00:02:48,459 --> 00:02:51,376
Хочеш сказати,
що в тебе на животі крайт? Спить?
50
00:02:51,459 --> 00:02:52,293
Так.
51
00:02:59,834 --> 00:03:00,876
Звідки він там?
52
00:03:01,459 --> 00:03:04,834
Не треба було питати.
Треба було сказати йому, щоб мовчав.
53
00:03:06,251 --> 00:03:12,501
Лежав на спині. Читав.
Відчув щось на грудях за книжкою.
54
00:03:12,584 --> 00:03:13,501
Лоскотало.
55
00:03:15,834 --> 00:03:21,293
Краєм ока побачив малого крайта,
який прослизнув під піжаму.
56
00:03:22,126 --> 00:03:24,501
Маленький. Сантиметрів двадцять п'ять.
57
00:03:25,793 --> 00:03:29,751
Зрозумів, що не можна рухатися.
Завмер і дивився на нього.
58
00:03:30,251 --> 00:03:33,709
Подумав, що він полізе поверх простирадла.
59
00:03:33,793 --> 00:03:35,418
Гаррі на мить замовк.
60
00:03:35,501 --> 00:03:38,959
Хотів переконатися, що його шепіт
не потурбував істоту.
61
00:03:40,584 --> 00:03:42,001
Поліз зісподу.
62
00:03:43,501 --> 00:03:47,543
Відчув його крізь піжаму. Повз по животі.
63
00:03:48,668 --> 00:03:52,876
Потім зупинився. Тепер лежить там, спить.
64
00:03:56,751 --> 00:03:57,918
Я чекав.
65
00:03:58,834 --> 00:04:00,168
- Довго?
- Кілька годин.
66
00:04:01,293 --> 00:04:04,126
Годину за годиною,
дідько, годину за годиною.
67
00:04:04,209 --> 00:04:07,001
Більше не можу
лежати нерухомо. Хочу кашлянути.
68
00:04:10,418 --> 00:04:11,418
Насправді
69
00:04:11,501 --> 00:04:13,918
така річ не в дивину для крайтів.
70
00:04:14,001 --> 00:04:17,584
Вони водяться біля людського житла
й шукають теплі місцинки.
71
00:04:17,668 --> 00:04:20,918
Дивним було те, що він ще не вкусив Гаррі.
72
00:04:21,001 --> 00:04:23,793
Укус неминуче смертельний,
якщо під рукою немає протиотрути,
73
00:04:23,876 --> 00:04:26,168
щоб одразу ввести дозу.
74
00:04:27,001 --> 00:04:29,084
Спритні маленькі істоти. Ось такі.
75
00:04:31,376 --> 00:04:33,043
Одна може тихо прослизнути
76
00:04:33,126 --> 00:04:37,126
крізь нещільно зачинені двері
до спальні, скажімо, дитинчати.
77
00:04:38,709 --> 00:04:42,918
Власник чайної якось розповідав
про вівцю, яку вкусили за задню ногу.
78
00:04:43,001 --> 00:04:47,293
Коли він розрізав тіло,
то кров була вугільно-чорного кольору.
79
00:04:51,459 --> 00:04:54,751
«Гаразд, Гаррі», - сказав я.
Тепер я теж шепотів.
80
00:04:54,834 --> 00:04:57,168
«Не рухайся і зайвий раз не розмовляй.
81
00:04:57,251 --> 00:04:59,876
Не вкусить, якщо не злякати.
Щось вигадаємо».
82
00:05:02,543 --> 00:05:04,251
Я тихенько вийшов з кімнати
83
00:05:04,334 --> 00:05:06,751
й узяв маленький гострий ніж на кухні.
84
00:05:06,834 --> 00:05:11,043
Поклав його у кишеню на випадок,
якщо Гаррі злякає крайта, і той вкусить.
85
00:05:11,126 --> 00:05:13,501
Готовий розрізати рану
й висмоктати отруту.
86
00:05:14,459 --> 00:05:17,126
«Гаррі, - сказав я, -
гадаю, найкраще буде
87
00:05:17,209 --> 00:05:20,293
повільно стягнути простирадло
й глянути, що там».
88
00:05:20,918 --> 00:05:22,918
Ти ідіот.
89
00:05:24,501 --> 00:05:28,251
Голос був беземоційний.
Він говорив надто повільно й тихо.
90
00:05:28,334 --> 00:05:31,668
Емоції були в очах і в кутках рота.
91
00:05:32,293 --> 00:05:36,251
Світло його злякає. Змія мене вб'є.
92
00:05:38,126 --> 00:05:39,168
Слушна думка.
93
00:05:39,751 --> 00:05:42,959
Може, зісмикнути простирадло
й скинути його, щойно…
94
00:05:43,043 --> 00:05:44,126
Поклич лікаря.
95
00:05:45,918 --> 00:05:49,084
Він глянув на мене так,
наче про це мав подумати я.
96
00:05:49,168 --> 00:05:51,668
Лікаря. Звісно.
Я покличу лікаря Ґендербая.
97
00:05:51,751 --> 00:05:54,251
Я вийшов навшпиньки, знайшов номер лікаря,
98
00:05:54,334 --> 00:05:56,543
попросив оператора поквапитися.
99
00:06:01,626 --> 00:06:05,001
- Це інспектор Вудз.
- Вітаю, пане Вудз. Ви ще не спите?
100
00:06:05,084 --> 00:06:07,209
Приїздіть із сироваткою від крайта.
101
00:06:07,293 --> 00:06:08,918
Сироваткою? Кого вкусили?
102
00:06:09,001 --> 00:06:11,543
Запитання прозвучало
як вибух у моїх вухах.
103
00:06:11,626 --> 00:06:12,751
Нікого. Поки що.
104
00:06:12,834 --> 00:06:15,709
У Гаррі на животі
під простирадлом спить змія.
105
00:06:15,793 --> 00:06:18,001
Тиша тривала близько трьох секунд.
106
00:06:19,834 --> 00:06:23,543
Дуже повільно й чітко,
уже не як вибух, лікар Ґендербай сказав…
107
00:06:23,626 --> 00:06:26,501
Нехай не рухається
й не розмовляє. Зрозуміло?
108
00:06:26,584 --> 00:06:28,501
- Звісно, лікарю.
- Я зараз приїду.
109
00:06:28,584 --> 00:06:30,834
Він поклав слухавку, я побіг в спальню.
110
00:06:33,043 --> 00:06:34,751
Гаррі покликав мене поглядом.
111
00:06:34,834 --> 00:06:36,709
Лікар їде. Сказав не рухатися.
112
00:06:37,459 --> 00:06:39,084
Він думає, я що тут роблю?
113
00:06:39,168 --> 00:06:40,668
Не розмовляти. Нам обом.
114
00:06:40,751 --> 00:06:41,876
Тоді замовкни.
115
00:06:42,876 --> 00:06:46,126
М'язи з одного боку його рота,
які утворюють усмішку,
116
00:06:46,209 --> 00:06:48,043
почали посмикуватися, ці рухи
117
00:06:48,126 --> 00:06:50,793
тривали деякий час після того,
як він замовк.
118
00:06:50,876 --> 00:06:53,709
Мені це не сподобалося,
як і те, як він говорив.
119
00:06:54,626 --> 00:06:56,709
Під'їхала машина лікаря Ґендербая.
120
00:06:58,709 --> 00:06:59,876
Я побіг зустрічати.
121
00:07:03,126 --> 00:07:05,918
- Де він?
- Лікар Ґендербай не чекав відповіді.
122
00:07:06,001 --> 00:07:09,334
Він пройшов в передпокій.
Поклав сумку на стілець.
123
00:07:09,418 --> 00:07:11,334
На ньому були м'які капці.
124
00:07:11,418 --> 00:07:14,334
Він безшумно перетнув кімнату,
як обережний кіт.
125
00:07:14,418 --> 00:07:16,418
Гаррі стежив за ним краєм ока.
126
00:07:16,501 --> 00:07:19,168
Підійшовши до ліжка, він усміхнувся Гаррі,
127
00:07:19,251 --> 00:07:21,376
заспокійливо, кивнув, наче говорив…
128
00:07:21,459 --> 00:07:24,626
Не хвилюйтеся.
Лікар Ґендербай про все подбає.
129
00:07:24,709 --> 00:07:26,959
Він пішов на кухню, а я слідом за ним.
130
00:07:28,668 --> 00:07:29,668
Відчинив сумку.
131
00:07:29,751 --> 00:07:33,709
Треба ввести йому сироватку,
дуже обережно. Він не повинен рухатися.
132
00:07:33,793 --> 00:07:36,043
Він тримав шприц і маленьку пляшечку.
133
00:07:36,126 --> 00:07:38,876
Устромив голку
й набрав блідо-жовту рідину.
134
00:07:38,959 --> 00:07:41,334
- Дав його мені.
- Дасте, коли я попрошу.
135
00:07:41,418 --> 00:07:42,709
Ми повернулися в кімнату.
136
00:07:47,834 --> 00:07:49,959
Очі Гаррі були ясні й широко розплющені.
137
00:07:50,043 --> 00:07:52,459
Лікар обережно закотив рукав Гаррі
138
00:07:52,543 --> 00:07:54,376
до ліктя, не рухаючи йому руку.
139
00:07:54,459 --> 00:07:56,751
Він став на відстані. Прошепотів…
140
00:07:56,834 --> 00:07:59,959
Я зроблю вам ін'єкцію.
Укольчик. Не рухайтеся.
141
00:08:00,043 --> 00:08:02,626
Не напружуйте м'язи живота. Розслабте їх.
142
00:08:02,709 --> 00:08:05,959
Гаррі глянув на шприц.
М'язи рота знову почали сіпатися.
143
00:08:07,251 --> 00:08:10,834
Лікар взяв гумову трубку
й туго обв'язав нею біцепс Гаррі.
144
00:08:10,918 --> 00:08:13,501
Протер поверхню передпліччя спиртом.
145
00:08:13,584 --> 00:08:16,376
Підняв шприц,
примружився, перевіряючи дозу,
146
00:08:16,459 --> 00:08:18,084
випорснув трохи рідини.
147
00:08:18,168 --> 00:08:19,793
Обличчя Гаррі спітніло
148
00:08:19,876 --> 00:08:23,376
і блищало так, наче крем танув на сонці
й стікав на подушку.
149
00:08:23,459 --> 00:08:27,001
Я бачив, як на передпліччі
під джгутом набрякла синя жилка.
150
00:08:27,084 --> 00:08:30,418
Тримаючи голку над жилкою,
Ґендербай притиснув її до руки
151
00:08:30,501 --> 00:08:32,793
й встромив голку в вену.
152
00:08:32,876 --> 00:08:35,709
Повільно й твердо.
Вона ввійшла, мов у масло.
153
00:08:35,793 --> 00:08:38,793
Гаррі заплющив і розплющив очі,
але не поворухнувся.
154
00:08:38,876 --> 00:08:41,126
Ґендербай нахилився над вухом Гаррі.
155
00:08:41,209 --> 00:08:45,543
Тепер усе буде добре, навіть якщо вкусить.
Не рухайтеся. Зараз повернуся.
156
00:08:46,043 --> 00:08:49,084
- «Він у безпеці?» - спитав я.
- Необов'язково.
157
00:08:49,168 --> 00:08:51,959
Ґендербай витер чоло й стояв,
покусуючи губу.
158
00:08:52,043 --> 00:08:55,001
Дещо можна зробити.
159
00:08:55,084 --> 00:08:58,001
Він говорив повільно,
продовжуючи розмірковувати.
160
00:08:59,751 --> 00:09:03,084
Ми введемо анестетик
161
00:09:03,918 --> 00:09:06,543
тварюці, яка там лежить.
162
00:09:08,418 --> 00:09:09,876
Це була чудова ідея.
163
00:09:09,959 --> 00:09:11,834
Це небезпечно. Змії холоднокровні,
164
00:09:11,918 --> 00:09:14,668
й анестетик на них не діє швидко.
165
00:09:14,751 --> 00:09:17,543
Але інших ідей у мене немає.
Ефір чи хлороформ?
166
00:09:17,626 --> 00:09:18,668
Я кивнув.
167
00:09:18,751 --> 00:09:21,126
- То що?
- Він мене питав? Не знаю.
168
00:09:21,209 --> 00:09:22,043
Хлороформ!
169
00:09:22,626 --> 00:09:24,751
Він витяг мене за руку у передпокій.
170
00:09:26,001 --> 00:09:26,918
Їдьте до мене.
171
00:09:27,001 --> 00:09:28,834
На вас чекатиме мій помічник.
172
00:09:28,918 --> 00:09:30,834
Ось ключі від шафки з отрутами.
173
00:09:30,918 --> 00:09:32,918
Хлороформ з помаранчевою міткою.
174
00:09:33,001 --> 00:09:36,084
Пляшка підписана.
Я залишуся тут, про всяк випадок.
175
00:09:36,168 --> 00:09:37,376
Не баріться!
176
00:09:37,459 --> 00:09:39,459
- Взуття…
- Воно вам не потрібне.
177
00:09:41,793 --> 00:09:44,709
Я їхав швидко й повернувся
за 15 хвилин з пляшкою.
178
00:09:47,793 --> 00:09:51,459
Він знає, що ми будемо робити,
але зрозуміло втрачає терпець.
179
00:09:51,543 --> 00:09:53,626
Не знаю, на скільки його вистачить.
180
00:09:57,334 --> 00:10:00,209
Гаррі лежав на ліжку в тому ж положенні.
181
00:10:00,293 --> 00:10:03,584
Обличчя було блідим і вологим.
Він скосив очі в мій бік.
182
00:10:03,668 --> 00:10:05,376
Я всміхнувся й кивнув йому.
183
00:10:05,459 --> 00:10:08,209
Лікар узяв трубку, якою обв'язував руку,
184
00:10:08,293 --> 00:10:10,709
з одного її боку стирчала паперова лійка.
185
00:10:10,793 --> 00:10:13,334
Він витяг частину
простирадла з-під матраца,
186
00:10:13,418 --> 00:10:17,209
вставив гумову трубку і пропхав її
під простирадло до тіла Гаррі.
187
00:10:17,751 --> 00:10:20,084
Не знаю, як довго він це робив.
188
00:10:20,168 --> 00:10:23,251
Хвилин 20, а може, 40.
Я не бачив, як вона рухалась,
189
00:10:23,334 --> 00:10:25,834
але видима її частина значно зменшилася.
190
00:10:25,918 --> 00:10:27,876
Лікар Ґендербай і сам спітнів,
191
00:10:27,959 --> 00:10:31,918
краплі виступили на чолі
й верхній губі, але руки були тверді.
192
00:10:32,001 --> 00:10:34,834
Він не відривав очей від живота Гаррі.
193
00:10:34,918 --> 00:10:36,918
Він простягнув руку до хлороформу.
194
00:10:37,001 --> 00:10:39,918
Я відкоркував пляшку,
поклав її йому в руку.
195
00:10:40,001 --> 00:10:42,543
Відпустив, коли відчув,
що він міцно тримає.
196
00:10:43,209 --> 00:10:47,501
Пане Поуп, я просякну матрац.
Під вашим тілом буде холодно.
197
00:10:47,584 --> 00:10:50,168
- Будьте готові й не рухайтеся.
- Робіть уже!
198
00:10:50,834 --> 00:10:52,543
Уперше Гаррі підвищив голос.
199
00:10:52,626 --> 00:10:55,834
Лікар Ґендербай глянув
на нього й продовжив далі.
200
00:10:55,918 --> 00:10:59,084
Він налив рідину в лійку
й зачекав, поки вона стече.
201
00:10:59,168 --> 00:11:00,626
Знову налив і зачекав.
202
00:11:09,209 --> 00:11:12,209
Важкий, нудотний запах
хлороформу наповнив кімнату.
203
00:11:12,293 --> 00:11:14,043
З'явилися неприємні спогади
204
00:11:14,126 --> 00:11:17,251
про медсестер і хірургів у білій кімнаті.
205
00:11:17,334 --> 00:11:18,959
Ґендербай продовжував лити
206
00:11:19,043 --> 00:11:23,043
і я бачив над паперовою лійкою
важкі випари, схожі на дим.
207
00:11:23,626 --> 00:11:26,709
Він зупинився, налив ще трохи
й повернув мені пляшку.
208
00:11:26,793 --> 00:11:29,126
Повільно витягнув трубку й випростався.
209
00:11:29,209 --> 00:11:31,793
Напруження, певно, було величезним,
210
00:11:31,876 --> 00:11:34,126
бо його голос звучав ось так…
211
00:11:34,209 --> 00:11:36,334
Чекаймо 15 хвилин, про всяк випадок.
212
00:11:36,418 --> 00:11:37,834
Я переказав це Гаррі.
213
00:11:37,918 --> 00:11:39,834
- Зачекаємо 15…
- Я його чув!
214
00:11:39,918 --> 00:11:43,209
Лікар Ґендербай рвучко обернувся,
вигляд мав сердитий.
215
00:11:43,293 --> 00:11:46,668
Він холодно подивився на Гаррі.
Рот Гаррі знову засіпався.
216
00:11:46,751 --> 00:11:48,376
Ми зачекали 15 хвилин.
217
00:11:48,459 --> 00:11:50,501
Ґендербай дивився в обличчя Гаррі
218
00:11:50,584 --> 00:11:53,084
допитливо, з напруженням і магнетизмом.
219
00:11:53,168 --> 00:11:57,418
Усю свою силу волі він направив
на те, щоб Гаррі лежав нерухомо й тихо.
220
00:11:57,501 --> 00:12:00,209
Він уп'явся в нього, і навіть без слів,
221
00:12:00,293 --> 00:12:02,084
здавалося, що він гримає.
222
00:12:02,168 --> 00:12:04,543
- Щось на кшталт…
- Не рухайтеся! Мовчіть!
223
00:12:04,626 --> 00:12:06,918
Я не дам вам все зіпсувати! Чуєте?
224
00:12:07,959 --> 00:12:12,293
Гаррі лежав, його рот смикався,
він пітнів, заплющував і розплющував очі,
225
00:12:12,376 --> 00:12:16,084
зиркав на мене, на простирадло, стелю.
На Ґендербая не дивився.
226
00:12:16,168 --> 00:12:18,418
Лікар Ґендербай якось його стримував.
227
00:12:20,043 --> 00:12:21,959
Наче хтось надимає велику кулю,
228
00:12:22,043 --> 00:12:24,251
вона от-от лусне, а я як заворожений.
229
00:12:24,751 --> 00:12:27,876
Зрештою лікар кивнув,
він готовий був продовжувати.
230
00:12:28,376 --> 00:12:29,459
Ідіть на той бік.
231
00:12:29,543 --> 00:12:32,334
Беремо простирадло
з двох боків і знімемо його.
232
00:12:32,418 --> 00:12:34,543
Повільно. Не рухайтеся, пане Поуп.
233
00:12:45,876 --> 00:12:48,084
Тепер перед нами були груди Гаррі.
234
00:12:48,168 --> 00:12:51,751
Я побачив білий шнурок
на штанях піжами, зав'язаний бантиком.
235
00:12:51,834 --> 00:12:54,418
Ще нижче - перламутровий ґудзик.
236
00:12:54,501 --> 00:12:56,334
Мої піжами були без ґудзиків.
237
00:12:56,418 --> 00:12:58,543
Про перламутрові взагалі мовчу.
238
00:12:58,626 --> 00:13:01,626
Дивно, які легковажні думки
виникають в такі миті.
239
00:13:02,126 --> 00:13:03,918
На його животі нічого не було.
240
00:13:06,584 --> 00:13:07,751
Не ворушіться.
241
00:13:07,834 --> 00:13:10,793
Ґендербай оглянув тіло Гаррі,
зазирнув під ноги.
242
00:13:10,876 --> 00:13:13,668
Обережно. Він може бути
будь-де, у штанині.
243
00:13:13,751 --> 00:13:14,584
Гаррі сів.
244
00:13:16,918 --> 00:13:18,168
Вперше поворухнувся.
245
00:13:19,626 --> 00:13:22,459
Підхопився на ліжку,
несамовито дриґав ногами.
246
00:13:22,543 --> 00:13:24,001
Ми думали, його вкусили.
247
00:13:24,084 --> 00:13:25,918
Ґендербай поліз за скальпелем,
248
00:13:26,001 --> 00:13:27,751
та Гаррі перестав стрибати,
249
00:13:27,834 --> 00:13:29,543
глянув на матрац і прокричав…
250
00:13:29,626 --> 00:13:30,459
Його немає!
251
00:13:30,543 --> 00:13:32,876
Лікар випростався. Подивився на Гаррі.
252
00:13:32,959 --> 00:13:35,334
З Гаррі все було добре. Його не вкусили.
253
00:13:35,418 --> 00:13:38,751
Ніхто не збирався його кусати
чи вбивати. Усе було добре.
254
00:13:39,251 --> 00:13:40,126
Начебто.
255
00:13:40,959 --> 00:13:43,376
Може, вам наснилося, пане Поуп.
256
00:13:52,251 --> 00:13:55,668
Ґендербай сказав це так,
що я зрозумів: він не дражниться.
257
00:13:55,751 --> 00:13:57,834
Він видихав після сильної напруги.
258
00:13:57,918 --> 00:14:00,626
Гаррі зрозумів це інакше.
Він стояв у піжамі,
259
00:14:00,709 --> 00:14:03,501
люто зиркав на Ґендербая.
Його щоки зашарілися.
260
00:14:03,584 --> 00:14:05,834
Хочете сказати, що я брехун?
261
00:14:08,626 --> 00:14:11,043
Лікар Ґендербай стояв і дивився на Гаррі.
262
00:14:11,126 --> 00:14:14,334
Гаррі зробив крок уперед на ліжку.
Його очі блиснули.
263
00:14:15,501 --> 00:14:19,001
- Ах ти ж бенгальський пацюк.
- «Замовкни, Гаррі», - сказав я.
264
00:14:19,084 --> 00:14:21,334
- Брудний, гидкий…
- Замовкни!
265
00:14:21,418 --> 00:14:22,876
- Низькопробний…
- Заткнися!
266
00:14:22,959 --> 00:14:23,834
Годі!
267
00:14:27,251 --> 00:14:30,001
Ґендербай вийшов з кімнати.
Я вийшов за ним.
268
00:14:30,084 --> 00:14:32,209
Він не в собі, не тямить, що каже.
269
00:14:32,293 --> 00:14:35,584
У темряві ми підійшли
до старенького «морріса» лікаря.
270
00:14:35,668 --> 00:14:36,501
БРИТАНСЬКИЙ ЮТ
271
00:14:36,584 --> 00:14:39,168
Він сів у авто.
«Ви зробили диво», - сказав я.
272
00:14:39,251 --> 00:14:41,459
- Ви врятували йому життя.
- Ні, навряд.
273
00:14:41,543 --> 00:14:44,293
Тобто могли ж… Він завдячує вам життям.
274
00:14:44,376 --> 00:14:47,168
- Він завдячує вам життям, лікарю.
- Неправда.
275
00:14:49,751 --> 00:14:50,668
Мені шкода.
276
00:14:52,126 --> 00:14:53,126
Не шкодуйте.
277
00:15:00,418 --> 00:15:02,959
Лікар Ґендербай завів двигун і поїхав.
278
00:15:16,043 --> 00:15:19,459
ДАЛ ПОЧАВ ПИСАТИ «ОТРУТУ»
В СІЧНІ 1950 РОКУ.
279
00:15:19,543 --> 00:15:22,376
ВІН НАЗВАВ ПЕРСОНАЖА ВУДЗА
280
00:15:22,459 --> 00:15:26,626
НА ЧЕСТЬ ПІЛОТА БРИТАНСЬКОЇ ЕСКАДРИЛЬЇ,
ЯКИЙ ЗАГИНУВ У БИТВІ ЗА АФІНИ.
281
00:16:28,668 --> 00:16:33,668
{\an8}Переклад субтитрів: Олена Скібіцька